І фізики, і лірики

 

    До Дня пам’яток історії та культури України (18 квітня) освітня платформа Національного фестивалю «Код Нації» (https://edu.kod-natsii.com/) проводить всеукраїнське онлайн-тестування про культурну спадщину.

    Участь у тестуванні – це нагода для всіх охочих перевірити свої знання про визначні історичні та культурні пам’ятки України, поглибити обізнаність про національну спадщину та одразу після проходження отримати сертифікат знавця.

Сертифікат отримано

Чорнобиль: 40 років потому

     День 26 квітня 1986 року знають по всій планеті як дату наймасштабнішої аварії, яку будь-коли спричиняв мирний атом. За наслідками Чорнобильській катастрофі немає рівних, вона оповила радіоактивним шлейфом значну частину планети та перетворила квітучу місцевість на зону відчуження. Через тридцять років після катастрофи 26 квітня був проголошений ООН Міжнародним днем пам’яті Чорнобиля, а в Україні цей день почали відзначати значно раніше. Він є нагадуванням про те, якою небезпечною може бути атомна енергетика, про героїзм ліквідаторів аварії та про довгострокові наслідки цієї події для людей і довкілля.

    Видавництво "Ранок" спільно з Чорнобильським радіаційно-екологічним біосферним заповідником провели відкритий онлайн-урок "Зона відчуження чи оаза: таємниці Чорнобильського біосферного заповідника". 

    Метою даного заходу є формування в учнівства та педагогів цілісного уявлення про сучасний стан Чорнобильської зони відчуження, її екологічну роль, результати наукових досліджень, а також розвінчання поширених міфів.

    Результатом участі у даному заході є сертифікат

Про космос

12 квітня відзначається Всесвітній день авіації і космонавтики та Міжнародний день польоту людини в космос. Дата приурочена до 12 квітня 1961 року, коли Юрій Гагарін на кораблі «Восток-1» здійснив перший у світі орбітальний політ, що тривав 108 хвилин, відкривши епоху пілотованих космічних польотів. Попри все наша країна теж славиться своїм космонавтом Леонідом Каденюком.

 

Кольорова дуга

 3 квітня відзначають Міжнародний день пошуку веселки. Це - неофіційне, але дуже позитивне свято. Ідея цього дня полягає в тому, щоб вийти на вулицю після дощу або біля водоспадів і спробувати побачити веселку. Також веселка є символом надії, тому цей день нагадує нам, що навіть після бурі завжди з'являється щось прекрасне.

Факти про веселку, які мало хто знає

• Веселка - це не об'єкт, а оптичне явище.

Вона утворюється, коли світло заломлюється та відбивається в краплях води. Тому неможливо підійти до веселки або торкнутися її - вона завжди буде на однаковій відстані від спостерігача.

• Веселка має більше кольорів, ніж ми бачимо.

Хоча умовно виділяють сім кольорів, насправді вона містить безліч відтінків, які плавно переходять один в інший.

• Веселки можуть бути подвійними.

Іноді можна побачити подвійні веселки, де друга (зовнішня) веселка має кольори в зворотному порядку.

• Веселки насправді є круглими.

З літака або з гори можна побачити повну веселку у формі суцільного кола

• Існують місячні веселки (веселки у місячному світлі).

Уточнюється, що така веселка виникає вночі, коли світло Місяця заломлюється у водяних краплях. Вона слабша за денну веселку, тому її кольори часто здаються білими або тьмяними.

• Веселку найчастіше можна побачити на Гаваях  

Це пояснюється тим, що на Гавайських островах у Тихому океані - часті дощі, сонце і вологе повітря. А це - ідеальні умови для утворення веселок.

 Веселка у об'єктиві

"Цікавинки" неба

 У неділю, 1 лютого, мешканці Одеси побачили в небі одразу чотири Місяці. Причиною цього незвичайного видовища стало рідкісне атмосферне явище, яке називається парселена і трапляється під час сильних морозів. Вона з’являється тоді, коли світло реального Місяця заломлюється в крижаних кристалах холодного повітря, унаслідок чого створюється враження одразу кількох місячних дисків.

Парселена - (від грец. para - навколо, selene - Місяць) - це рідкісний атмосферний оптичний феномен, відомий як "хибний Місяць". Це вид гало, що має вигляд світлих плям, розташованих симетрично по обидва боки від реального Місяця. 

                                               Фото з мережі Інтернет

Полярне сяйво 2026

 Полярне (північне) сяйво - це оптичне явище світіння окремих ділянок нічного неба в полярних районах, яке швидко змінюється. А якщо пояснювати простими словами, то це взаємодія Сонця з магнітним полем Землі. Це явище виникає, коли космічна енергія вдаряється об повітря.

Механізм появи північного сяйва:

• На Сонці постійно відбуваються спалахи (буквально вибухи) більшої чи меншої сили - ті, що менші, ми навряд чи відчуємо, можемо тільки зафіксувати за допомогою спеціальної техніки. У результаті таких вибухів у космос вилітають мільярди заряджених частинок (електронів і протонів). Цей потік сонячної енергії називають сонячним вітром.
• Ці заряджені частинки летять до Землі приблизно 2-3 дні, а коли наближаються до поверхні планети, наше магнітне поле "спрацьовує" як щит. Воно не дає цим частинкам звалитися прямо на нас, а спрямовує їх вздовж магнітних ліній - до Північного та Південного полюсів Землі.
• На висоті приблизно 400 км сонячний вітер на величезній швидкості "таранить" молекули кисню та азоту, якими насичена атмосфера Землі. Саме від цього удару молекули газів наче "прокидаються" і починають світитися, вже заряджені. Ось у цей момент, коли на вулиці темно, ми і можемо побачити полярне сяйво.

Фото з мережі Інтернет. Полярне сяйво в Чернігові

Італійський досвід

16-17 грудня 2025 року я була учасницею конференції "Методи роботи з учнями з особливими освітніми потребами в італійській системі освіти", яка проходила в Римі. Конференція  відбулася під патронатом Посольства України в Італійській Республіці та була організована Асоціацією Futura Nostra у співпраці з ГО "Громада. Освіта.Розвиток" та за сприянняУкраїнського освітнього центру "Родовід" на базі Державного ліцею "Вітторія Колонна"