Науковці з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (США) з’ясували, що тривалість доби на планеті Венера постійно змінюється, різниця може доходити до 20 хвилин. Вчені заявляють що, ймовірно, важка атмосфера Венери спричиняє різницю у вимірюваннях тривалості дня. За їхньою теорією, атмосфера обмінюється великою кількістю імпульсів з твердою поверхнею, прискорюючи, або сповільнюючи обертання планети. Про це пише ІА АСС з посиланням на Укрінформ. «Ця (різниця у швидкості обертання), мабуть, пояснює, чому попередні оцінки (тривалості дня на Венері) не сходилися між собою», - заявив професор Жан-Люк Марго. Зазначається, що таке явище є й на Землі, проте такий процес віднімає або додає лише одну мілісекунду кожного дня. На Венері цей ефект є більш помітним, адже її атмосфера в 93 рази масивніша за земну, тому її вплив має бути набагато більшим.
Марсохід NASA показав дивовижну веселку на Червоній планеті
Інженери з NASA розповіли, що це не може бути веселкою, це просто спотворення об'єктива, які викликано особливою будовою лінз. Подібний ефект можна спостерігати, якщо в об'єктив камери смартфона потраплятимуть прямі сонячні промені.
У марсіанському повітрі в тисячі разів менше водяної пари, ніж в атмосфері Землі, тому на Марсі не може бути звичайної веселки, підсумували інженери.
Цей пристрій, створений близько 2 тис. років тому в стародавній Греції, називають найпершим аналоговим комп'ютером, принцип його роботи та призначення протягом багатьох років залишались загадкою.
Механізм знайшли в 1901 році грецькі нирці за губками, які натрапили на рештки корабля, що, ймовірно, затонув у першому столітті до нашої ери. Це сталося біля острова Антикітери у Середземному морі, тому пристрій почали називати антикітерським.
Вчені вважають, що механізм призначався для прогнозування руху п'яти відомих тоді планет (Меркурія, Венери, Марса, Юпітера і Сатурна), фаз Місяця, а також місячних і сонячних затемнень. Однак повний принцип його роботи залишався невідомим, оскільки збереглися лише 82 складові його механізму - приблизно третина всього пристрою.
Український супутник "СІЧ-2-30" - на орбіті
13 січня 2022 року з космодрому на мисі Канаверал у Флориді (США) о 17:25 за київським часом стартувала ракета Falcon 9 з українським оптичним супутником Січ-2-30.
Останній свій супутник Січ-2 Україна відправила на орбіту в серпні 2011 року за допомогою ракети-носія Дніпро-1, який тоді виготовляли на Південмаші із залученням російських компаній. Запуск відбувся на базі в Оренбурзькій області Росії. Вже в грудні 2012 року зв'язок із супутником втратили. Відтоді Україна супутників не мала.
Якого кольору насправді Місяць у небі?
Білий, кольору кістки, кольору сиру, рожевий чи, може, фіолетовий або зеленуватий? Дивіться на фото у реальних кольорах:
NASA зібрала зображення Місяця, видимого крізь земну атмосферу. Воно включає знімки, зроблені одним астрофотографом впродовж 10 років. Кольори відтворено щонайточніше.
Жовтуваті та червонуваті відтінки зазвичай бувають, коли Місяць біля горизонту – блакитний спектр при цьому відсіюється, надто коли в атмосфері ще є пил. Рідкісний блакитнуватий місяць видно рідше, коли в повітрі просто над спостерігачем є більші пилові частки.
Коли ми бачимо Місяць із Землі, її вигляд частково блокується атмосферою. Частинки атмосфери розсіюють одні довжини хвиль світла та пропускають інші. Коли Місяць низько в небі, його світлу доводиться проходити через усю атмосферу. Світло на синьому кінці спектру розсіюється, а червоне світло – ні. Тому біля горизонту Місяць виглядає червонішим. У міру того, як він піднімається вище на небосхилі, місячному світлу доводиться проходити через дедалі меншу кількість атмосфери, тому Місяць стає жовтішим.
Немає коментарів:
Дописати коментар