Новини

Чому тривалість доби на Венері постійно різна

    

Науковці з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі (США) з’ясували, що тривалість доби на планеті Венера постійно змінюється, різниця може доходити до 20 хвилин. Вчені заявляють що, ймовірно, важка атмосфера Венери спричиняє різницю у вимірюваннях тривалості дня. За їхньою теорією, атмосфера обмінюється великою кількістю імпульсів з твердою поверхнею, прискорюючи, або сповільнюючи обертання планети. Про це пише ІА АСС з посиланням на Укрінформ. «Ця (різниця у швидкості обертання), мабуть, пояснює, чому попередні оцінки (тривалості дня на Венері) не сходилися між собою», - заявив професор Жан-Люк Марго. Зазначається, що таке явище є й на Землі, проте такий процес віднімає або додає лише одну мілісекунду кожного дня. На Венері цей ефект є більш помітним, адже її атмосфера в 93 рази масивніша за земну, тому її вплив має бути набагато більшим.

Марсохід NASA показав дивовижну веселку на Червоній планеті

    Вчені Національного управління з аеронавтики і дослідження космічного простору Сполучених Штатів Америки пояснили фотографію так званої марсіанської веселки.

  За словами вчених, в атмосфері планети міститься в тисячу разів менше води, ніж на Землі, і звичайна веселка, як після дощу, на Марсі з'явитися не може. Йдеться про дуже незвичайну веселку, яка виникла через пил, присутній в марсіанському повітрі.

   Інженери з NASA розповіли, що це не може бути веселкою, це просто спотворення об'єктива, які викликано особливою будовою лінз. Подібний ефект можна спостерігати, якщо в об'єктив камери смартфона потраплятимуть прямі сонячні промені.

    У марсіанському повітрі в тисячі разів менше водяної пари, ніж в атмосфері Землі, тому на Марсі не може бути звичайної веселки, підсумували інженери.

Perseverance показав на фото "пилового диявола" на Марсі

     Марсохід Perseverance вражає новими фото і відео з Марса. На цей раз на Червоній планеті космічний апарат сфотографував "пилового диявола", який поблизу промчав повз Perseverance. На видовищному фото показано, як виглядає поверхня Марса і унікальне явище, яке раніше не могли спостерігати земляни. До речі, подібні природні явища є звичними для поверхні Червоної планети, але ці вихори жодному марсіанському апарату не вдавалося показати поблизу.

    Вивчення "пилових дияволів" на Марсі може розповісти вченим про характер вітрів, про те, як формуються подібні дюнам утворення і чому вони змінюються з часом. Це є одним із завдань Perseverance, який відправили на Червону планету для її вивчення.

Вчені відтворили "античний комп'ютер"

    Британські вчені вперше відтворили повну комп'ютерну модель антикітерського механізму. 
     Цей пристрій, створений близько 2 тис. років тому в стародавній Греції, називають найпершим аналоговим комп'ютером, принцип його роботи та призначення протягом багатьох років залишались загадкою.
   Механізм знайшли в 1901 році грецькі нирці за губками, які натрапили на рештки корабля, що, ймовірно, затонув у першому столітті до нашої ери. Це сталося біля острова Антикітери у Середземному морі, тому пристрій почали називати антикітерським.
    Вчені вважають, що механізм призначався для прогнозування руху п'яти відомих тоді планет (Меркурія, Венери, Марса, Юпітера і Сатурна), фаз Місяця, а також місячних і сонячних затемнень. Однак повний принцип його роботи залишався невідомим, оскільки збереглися лише 82 складові його механізму - приблизно третина всього пристрою.

"Сім хвилин жаху" або марсохід Perseverance (Наполегливість) почав свою роботу

    Perseverance, який покинув Землю 30 липня 2020 року, 18 лютого 2021 року здійснив вдалу посадку в 45-кілометровий кратер Єзеро, який знаходиться в північній півкулі Марса. Завдання ровера - зібрати зразки марсіанського грунту. Крім того, на його борту на Марс прибув перший в історії марсіанський гелікоптер (мініатюрний дрон масою 1,8 кг)

    На борту ровера поміж наукових інструментів та моделі гелікоптера є три флешки з 11-ма мільйонами імен жителів Землі, зокрема і 75 000 українців. Це вже буде дев’ята посадка апаратів NASA на Марс. Один із роверів - "Curiosity", місце посадки якого назвали на честь письменника Рея Бредбері, все ще активний. З моменту посадки у 2012 році він вже подолав 23 кілометри по поверхні планети. Марсохід Perseverance шукатиме ознаки існування в минулому Марса мікробіологічних форм життя. Зокрема, він збере зразки грунту, а також вивчатиме клімат і погоду на планеті.

Український супутник "СІЧ-2-30" - на орбіті

    13 січня 2022 року з космодрому на мисі Канаверал у Флориді (США) о 17:25 за київським часом стартувала ракета Falcon 9 з українським оптичним супутником Січ-2-30.

   Останній свій супутник Січ-2 Україна відправила на орбіту в серпні 2011 року за допомогою ракети-носія Дніпро-1, який тоді виготовляли на Південмаші із залученням російських компаній. Запуск відбувся на базі в Оренбурзькій області Росії. Вже в грудні 2012 року зв'язок із супутником втратили. Відтоді Україна супутників не мала.

Якого кольору насправді Місяць у небі?

   Білий, кольору кістки, кольору сиру, рожевий чи, може, фіолетовий або зеленуватий?  Дивіться на фото у реальних кольорах:

    NASA зібрала зображення Місяця, видимого крізь земну атмосферу. Воно включає знімки, зроблені одним астрофотографом впродовж 10 років. Кольори відтворено щонайточніше. 

   Жовтуваті та червонуваті відтінки зазвичай бувають, коли Місяць біля горизонту – блакитний спектр при цьому відсіюється, надто коли в атмосфері ще є пил. Рідкісний блакитнуватий місяць видно рідше, коли в повітрі просто над спостерігачем є більші пилові частки. 

   Коли ми бачимо Місяць із Землі, її вигляд частково блокується атмосферою. Частинки атмосфери розсіюють одні довжини хвиль світла та пропускають інші. Коли Місяць низько в небі, його світлу доводиться проходити через усю атмосферу. Світло на синьому кінці спектру розсіюється, а червоне світло – ні. Тому біля горизонту Місяць виглядає червонішим. У міру того, як він піднімається вище на небосхилі, місячному світлу доводиться проходити через дедалі меншу кількість атмосфери, тому Місяць стає жовтішим.