Сьогодні важко знайти людину, яка б не знала про застібку-липучку Велкро і хоча б раз в житті не користувався нею. Прийшовши на зміну традиційним ґудзикам і злегка потіснивши блискавки, стрічка-липучка впевнено зайняла свою нішу.
Кілька років життя інженер присвятив створенню
стрічки з такими ж дрібними гачками, які б чіплялися один за одного. І йому
вдалося. Найперша липучка була виготовлена на основі бавовни. На одній смужці
тканини знаходилися мікроскопічні гачечки, на іншій – такі ж дрібненькі петлі.
Згодом де Местраль почав працювати з більш зносостійким нейлоном.
Свій винахід де Местраль назвав Velcro (франц. Velour - оксамит; crochet - гачок). Так само називалася і швейцарська компанія, яку він заснував в 1952 році, і торгова марка, зареєстрована 13 травня 1958 року.
Запатентувати
«липучку» винахіднику вдалося не з першого разу. Але в 1955 році його винахід
нарешті визнали.
Втім, для того щоб завоювати
споживчу популярність, винаходу швейцарця знадобилося ще майже 20 років: на
початку 70-х липучки стали використовувати у виробництві костюмів для
космонавтів НАСА, і відтоді продажу матеріалу почали рости кратними темпами. За
словами дружини покійного де Местраля, останні 30 років він жив і
годував сім'ю виключно на патентні відрахування від свого винаходу.
Що собою являє
«липучка»
“Липучка” складається з двох міцних стрічок, лицьова сторона однією з яких покрита
петлями з поліамідних монониток, а лицьова сторона другої – петлями з монониток
з боковим розрізом, тобто гачками (стрічка петельна і стрічка гачкова). При з’єднанні
двох стрічок гачки входять в петлі, і відбувається швидке і міцне зчеплення. Роз’єднання двох
стрічок вимагає значного зусилля, а також створює характерний гучний звук.
Даний вид застібок застосовується дуже широко – він простий у використанні, безпечний, не вимагає догляду. Особливого поширення «липучка» отримала у виробництві одягу і взуття, замінивши собою інші застібки (гудзики, блискавки тощо).
Немає коментарів:
Дописати коментар